Цена 1 часа рабочей силы, как правило снижается.
Рівненський слідчий ізолятор
Материал из m-17.info
Vladimir (Обсуждение | вклад) (Новая страница: «'''Рівненський слідчий ізолятор''' '''33001 м. Рівне, вул. Дворецька, 116, тлф.(036) 222-50-07''' До 1957 р. це…») |
Vladimir (Обсуждение | вклад) |
||
Строка 1: | Строка 1: | ||
+ | <small>/ [[ПРАВО]] / [[ПЕРЕЧЕНЬ ПЕНИТЕНЦИАРНЫХ УЧРЕЖДЕНИЙ УКРАИНЫ]] /</small> | ||
+ | --------- | ||
'''Рівненський слідчий ізолятор''' | '''Рівненський слідчий ізолятор''' | ||
Текущая версия на 13:44, 21 сентября 2010
/ ПРАВО / ПЕРЕЧЕНЬ ПЕНИТЕНЦИАРНЫХ УЧРЕЖДЕНИЙ УКРАИНЫ /
Рівненський слідчий ізолятор
33001 м. Рівне, вул. Дворецька, 116, тлф.(036) 222-50-07
До 1957 р. це була тюрма УМВС м. Рівне, Рівненської області. Розташована тюрма була на території площею - 16423 м2: режимний двір займав площу – 3258 м2, господарський двір – 13179 м2. Зовнішня охорона на вежах здійснювалась військовою частиною конвойного полку військ МВС СРСР. Огорожа тюрми збудована з цегли і мала висоту -5 м, товщину 0,4 м, довжину периметра - 225 м. Для зовнішньої охорони по периметру були збудовані з каменю 4 вежі, облаштовані над огорожею. Тюрма цілодобово освітлювалась. Крім головних воріт для в'їзду та входу на режимну територію інших воріт не було. Опалення було пічним, з топками з боку коридору. Тюрма мала свій телефонний комутатор на 10 номерів. Тюремний корпус представляв собою чотириповерхову будівлю, збудовану з цегли в 1896 р., на 48 камер загальною площею - 770 м2, з яких: 22 загальних камери площею 520 м2, 25 одиночних камер площею 250 м2. На території режимного двору були розташовані 5 прогулянкових двориків. В окремій будівлі адміністративного корпусу розміщувались: лікарня, лазня, пральня, дезкамери, кухня. Хлібопекарні та клубу при тюрмі не було. В адмінкорпусі була облаштована кімната для культурно-просвітницької роботи.
На господарському дворі були розташовані 4 складських приміщення, розміщених в окремій будівлі, а також овочесховище та підвальне приміщення для зберігання овочів, в окремій будівлі площею 88 м2 розміщувалась кімната прийому передач. Канцелярія тюрми знаходилась в окремій будівлі напроти адміністративного корпусу.
На території господарського двору також розташовувались будівлі з швацькою, взуттєвою, слюсарно-механічною і столярною майстернями та автогараж на два автомобілі. Майстерні тюрми на той час займалися в основному виготовленням дерев'яної тари, пошиттям робочого одягу та забезпеченням власних потреб. Сільськогосподарського підсобного господарства при тюрмі не було.
У 1957 р. Рівненська тюрма була переміщена на вулицю Демитрова (теперішня вул. Дворецька), де була утворена на базі пересильного пункту, який після Великої Вітчизняної війни використовувався як складські приміщення.
Тюремна огорожа представляла собою цегляний паркан висотою 4 м і товщиною - 0,5 м, загальною довжиною - 240 м. По периметру також були розміщені 4 цегляні вежі з дерев'яним верхом. Енергію для освітлення постачала міська електростанція. Тюремний корпус представляв собою нетипову будівлю, збудовану з цегли у 1890 р., яка до 1957 р. була одноповерховою. Під тюрму будівля була облаштована ще в 1920 р. і нараховувала 23 камери. Другий поверх був добудований у 1957 р., і тюремний корпус нараховував уже 46 камер, з яких: 13 загальних камер, 31 одиночна камера. Опалення в тюрмі було центральне водяне. На березень 1959 р. планове наповнення спецконтингентом складало 300 осіб. Крім тюремного корпусу на території режимного двору були розташовані 4 прогулянкові дворики, а також будівля, в якій розміщувались санхарчоблок і пральня з котельнею. На території господарського двору розташовувались: адміністративний корпус, два овочесховища, приміщення зі швейною та взуттєвою майстернями, слюсарно-механічною майстернею, столярною майстернею, два сараї і автогараж на один автомобіль. Сільськогосподарського підсобного господарства при тюрмі не було.
У 1979 р. було зведено новий режимний корпус, ув'язнені в якому могли утримуватись в 54-х камерах, з яких: 36 - загальних камер, 18 - маломісних камер та 2 карцери. В цьому ж році було збудовано адміністративний корпус. Після введення в роботу нового режимного корпусу старий почав використовуватись як складські приміщення. У зв'язку з перевищенням ліміту спецконтингенту в 1994-1995 рр. другий поверх старого режимного корпусу було реконструйовано під камери для тримання ув'язнених.
З тих часів Рівненський слідчий ізолятор значно змінився і тепер має 2 режимних корпуси, адміністративний корпус, господарський двір, будинок господарської обслуги та інші господарські будівлі. В установі функціонують учбово-виробничі майстерні.
Указом Президента України від 12.03.1999 р. № 248 "Про виведення Державного департаменту України з питань виконання покарань з підпорядкування МВС України" Рівненський слідчий ізолятор перейшов у підпорядкування управління ДДУПВП у Рівненській області.
На даний час установу очолює начальник СІЗО Ткачук Юрій Анатолійович.