Цена 1 часа рабочей силы, как правило снижается.
Коростенська виправна колонія (№71)
Материал из m-17.info
Vladimir (Обсуждение | вклад) |
Vladimir (Обсуждение | вклад) |
||
Строка 1: | Строка 1: | ||
+ | <small>/ [[ПРАВО]] / [[ПЕРЕЧЕНЬ ПЕНИТЕНЦИАРНЫХ УЧРЕЖДЕНИЙ УКРАИНЫ]] /</small> | ||
+ | --------- | ||
'''Коростенська виправна колонія (№71)''' | '''Коростенська виправна колонія (№71)''' | ||
Текущая версия на 13:30, 21 сентября 2010
/ ПРАВО / ПЕРЕЧЕНЬ ПЕНИТЕНЦИАРНЫХ УЧРЕЖДЕНИЙ УКРАИНЫ /
Коростенська виправна колонія (№71)
11500 м. Коростень Житомирської області, Білокоровицьке шосе, 4, (041) 424-69-08
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ у Постанові від 31 серпня 2000 р. N 1367 звільнив від сплати податку за землю до бюджету за 2000 рік. Розмір земельної ділянки - 9.8 гектарів.
Колонія середнього рівня безпеки з плановим наповненням 1100 осіб, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі (чоловіки).
Розташована в м. Коростень.
Підприємство установи спеціалізується на виготовленні продукції металообробки, сільгосптехніки та запасних частин до неї, виробів з чавуну.
Основним видом продукції, який виготовляється підприємством є зернонавантажувач ЗМ-60А, який призначений для завантаження зерна та здійснення його перелопачування та просушки.
На підприємстві установи функціонує ливарний цех, в якому виготовляються запасні частини до зернонавантажувача, продукція виробничо-технічного призначення та товари народного споживання.
Розпочато виготовлення вагонеток для потреб цегельних заводів регіону та держави.
Також підприємство виготовляє бруківку колоту різних типорозмірів.
Установа створена наказом МВС СРСР весною 1947 року, - для будівництва Коростенського деревообробного комбінату. Називалась колонія – Коростенський ОЛП - 71 (Окремий лагерний пункт 71). Начальником колонії був призначений лейтенант Ніколайчук Микола Прохорович, 1914 р.н. Працював з 1947 року по 1950 рік. Для будівництва охороняємого об’єкту, житла для засуджених, побутових приміщень із Житомирського ОЛП – 55 прибуло 120 засуджених, які мали право пересуватись без конвою. Огородження колонії було із колючої проволоки. Охорона здійснювалась чотирма постами на дерев’яних вежах. Крім того була нагляд служба з відповідальним офіцером. П’ятий пост – прохідна (КПП).
В листопаді 1947 року в колонії вже було 800 чоловік. Із них 400 працювало на будівництві Коростенського деревообробного комбінату, а інші на будівництві житлового містечка робітників цього комбінату. Структура колонії складалась із таких служб:
- частина інтендантського забезпечення;
- спецвідділ (облік спецконтингенту);
- КВЧ (культурно-виховна частина);
- цензура (перевірка кореспонденції, працювало два цензори);
- наглядслужба;
- оперативна група;
- воєнізована охорона, яка повністю підпорядковувалась начальнику колонії, 40 % в охороні були засуджені (самоохорона), які відбували міру покарання за побутові злочини;
На початку 1948 року колонія нараховувала 1000 засуджених, з яких 250 були жінки. В подальшому Коростенський ОЛП – 71 перейменований в установу ЯЮ 309/71 – виправно-трудова колонія суворого режиму, де відбували міру покарання засуджені чоловіки, які мали дві і більше судимості.
За час існування установи виробництво виготовляло:
- блоки пружинні для меблевих фабрик;
- банки під фарбу;
- свічки парафінові;
- м’ячі для гри в гандбол;
- ковші та лапи для екскаваторів;
- насоси центробіжні трьох типів;
- шахтні крепи;
- машини для очищення зернових культур (СПС, ЗД-1000, ЗМ-30);
Начальник виправної колонії Онищенко Юрій Георгійович.